Відділ освіти, молоді та спорту, культури та зовнішніх зв'язків - Протидія булінгу

Щодо міжнародної акції «16 днів проти насильства»

Tue, 15 Nov 2022 08:40:00 +0000

Директорат дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти

Міністерства освіти і науки України інформує, що міжнародна акція «16 днів

проти насильства» щорічно проводиться з 25 листопада до 10 грудня включно

і має на меті підвищити поінформованість суспільства, масово мобілізувати

людей до змін, залучити активістів, представників урядів, парламентів,

громадських організацій та партнерів ООН та висвітлити питання, пов’язані з

проблемами подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та

жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення

рівних прав жінок і чоловіків.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини

Дати початку та завершення кампанії створюють символічний
ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо
захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над
людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Звертаємо увагу, що протидія насильству в закладі освіти - безперервна
діяльність, яка вимагає від усіх учасників освітнього процесу чіткого
дотримання прийнятих правил поведінки, виконання посадових обов’язків й
упровадження політики щодо профілактики насильства. Відповідно до статті
26 Закону України «Про освіту», керівник закладу освіти забезпечує створення
у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та
булінгу (цькування).
Принагідно зауважуємо, що відповідно до пункту 28 Порядку
забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих
обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №775 від 28.07.2021,
адміністрацією закладів освіти здійснюється періодичне інформування
працівників, які контактують з дітьми, про захист дітей від усіх форм
насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших
форм дитячої праці, інших проявів жорстокого поводження з дітьми.
Інформація щодо проведених інформувань фіксується в особовій справі.
Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/775-2021-%D0%BF#n2
Рекомендуємо в рамках міжнародної акції «16 днів проти насильства»
та з метою захисту прав і свобод, формування у дітей ціннісних життєвих
навичок та моделей поведінки організувати та провести у закладах освіти
інформаційно-освітні заходи.
Довідково: Лист Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022
№1/9105-22 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у
2022/2023 н.р.». Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyivihovnogo-
procesu-v-zakladah-osviti-u-20222023-
Розділ «Корисні посилання щодо теми антибулінгу» на сайті МОН.
Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiyabulingu/
korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu
Безкоштовний електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир
навколо себе»/Андреєнкова В.Л., Левченко К.Б., Матвійчук М.М./. Ресурс
доступу: http://course.la-strada.org.ua/story_html5.html

Завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від
сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:
- підвищення обізнаності громадськості щодо проблеми сексуального
насильства над дітьми, виявлення випадків насильства, їх попередження та
допомоги дітям, які постраждали від сексуального насильства;
- сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної
експлуатації та сексуального насильства;
- недопущення стигматизації жертв і надання їм допомоги.
На сайті Міністерства освіти і науки України розміщені актуальні
матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання
сексуальному насильству. Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/bezpeka/1.pdf
https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyipidtrimki-
ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti
Також можна скористатися практичними напрацювання фахівців
Українського фонду «Благополуччя дітей», зокрема:
Методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки дітей»:
частина 2 «Я вмію себе захистити» (для роботи з дітьми підліткового віку).
• Відео «Історія Юльки» та «Історія Матеуша».
• Матеріали кампанії «Уважні батьки».
• інформаційно-методичний посібник «Сексуальне насильство над
дітьми: причини, наслідки, профілактика»;
• відеолекція «Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки».
• методичний посібник «Навчіть дитину захищатися»;
• листівка для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не
торкайся»;
• брошура для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не
торкайся»;
• брошура для батьків та дітей «Я можу себе захистити»;
• відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися».
• методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки
дітей»: частина 1 «Вчимо дитину захищатися»;
• мультфільм «Розкажи дорослому, якому довіряєш»;
• відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися»
• методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки
дітей»: частина 2 «Я вмію себе захистити» (для роботи з дітьми підліткового
віку);
• відео (щодо проблеми секстингу) «Історія Юльки» та «Історія
Матеуша»;
• відео (щодо проблеми грумінгу) «Уважні батьки»;
• відеокурс для батьків «Навчіть дитину захищатися»;
• брошура для батьків «Уважні батьки»;
• сценарій зустрічі з батьками «Уважні онлайн або як запобігати
спокушанню дітей онлайн»;
• сценарій заняття з підлітками «Уважні онлайн».
Рекомендуємо скористатись матеріалами, які було підготовлено та
адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в
Україні»: відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження
сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з
рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в
цифровому середовищі для дітей та молоді;
відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження
сексуальних домагань у спорті;
серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які
працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:
Захист дітей онлайн; Сексуальний шантаж; Секстинг; Секс-чатинг;
Грумінг; Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»,
доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися
педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними
психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи
щодо запобігання насильства.
Окрім того, просимо довести в зручному форматі до учасників освітнього
процесу інформацію про небезпеку сексуального насильства над дітьми, зокрема
в мережі, та способи йому протистояти. З питань сексуального насильства можна
звертатися до таких служб :
Нацполіція 102
Офіс Генерального прокурора: за телефоном 0 800 507 001
за телефоном 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal)
через сайт https://www.warcrimes.gov.ua/
через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot
електронною поштою conflict2022.ua@gmail.com
Урядова гаряча лінія 15 47
На Національних гарячих лініях Громадської правозахисної організації
«Ла Страда-Україна» можна отримати психологічну, правову, інформаційну
допомогу, а також супровід постраждалих від сексуального насильства:
Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 (зі
стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
Telegram CHL116111
Instagram childhotline_ua
Facebook childhotline.ukraine
Довідково: лист Міністерства освіти і науки України від 22.06.2022
№1/6885-22 «Щодо запобігання та протидію сексуальному насильству,
пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України»
Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-ta-protidiyiseksualnomu-
nasilstvu-povyazanomu-zi-zbrojnoyu-agresiyeyu-rosijskoyi-federaciyina-
teritoriyi-ukrayini

Fri, 19 Apr 2019 11:47:00 +0000

Додаток 1 до наказу відділу освіти, культури ,молоді та спорту, туризму, зовнішніх звязків та охорони здоровя Ротмістрівської сільської ради

Додаток 2 до наказу відділу освіти, культури ,молоді та спорту, туризму, зовнішніх звязків та охорони здоровя Ротмістрівської сільської ради

Проведення заходів в рамках правопросвітницької кампанії «Стоп булінг»

Fri, 19 Apr 2019 11:39:00 +0000

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей, – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.Психологи визначають декілька основних причин:
- Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
- Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
- Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
- Що робити батькам
  - У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
  - Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  - Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  - Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  - Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  - Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  - Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
  - Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  - Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  - Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  - Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
  - Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  - Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  - Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
  - Чому важливо вчасно відреагувати
    Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
    
    Ті, хто піддаються булінгу:
    втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
    відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
    втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
    втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
    Ті, хто булять:
    частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
    частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
    Ті, хто вимушені спостерігати:
    часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
    потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
    Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Відділ освіти, молоді та спорту, культури та зовнішніх зв'язків - Протидія булінгу

Щодо міжнародної акції «16 днів проти насильства»

Проведення заходів в рамках правопросвітницької кампанії «Стоп булінг»

Що робити батькам

Чому важливо вчасно відреагувати