Щодо міжнародної акції «16 днів проти насильства»
Дати початку та завершення кампанії створюють символічний
ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо
захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над
людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Звертаємо увагу, що протидія насильству в закладі освіти - безперервна
діяльність, яка вимагає від усіх учасників освітнього процесу чіткого
дотримання прийнятих правил поведінки, виконання посадових обов’язків й
упровадження політики щодо профілактики насильства. Відповідно до статті
26 Закону України «Про освіту», керівник закладу освіти забезпечує створення
у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та
булінгу (цькування).
Принагідно зауважуємо, що відповідно до пункту 28 Порядку
забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих
обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №775 від 28.07.2021,
адміністрацією закладів освіти здійснюється періодичне інформування
працівників, які контактують з дітьми, про захист дітей від усіх форм
насильства, у тому числі домашнього насильства, експлуатації, найгірших
форм дитячої праці, інших проявів жорстокого поводження з дітьми.
Інформація щодо проведених інформувань фіксується в особовій справі.
Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/775-2021-%D0%BF#n2
Рекомендуємо в рамках міжнародної акції «16 днів проти насильства»
та з метою захисту прав і свобод, формування у дітей ціннісних життєвих
навичок та моделей поведінки організувати та провести у закладах освіти
інформаційно-освітні заходи.
Довідково: Лист Міністерства освіти і науки України від 10.08.2022
№1/9105-22 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у
2022/2023 н.р.». Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyivihovnogo-
procesu-v-zakladah-osviti-u-20222023-
Розділ «Корисні посилання щодо теми антибулінгу» на сайті МОН.
Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiyabulingu/
korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu
Безкоштовний електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир
навколо себе»/Андреєнкова В.Л., Левченко К.Б., Матвійчук М.М./. Ресурс
доступу: http://course.la-strada.org.ua/story_html5.html
Завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від
сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:
- підвищення обізнаності громадськості щодо проблеми сексуального
насильства над дітьми, виявлення випадків насильства, їх попередження та
допомоги дітям, які постраждали від сексуального насильства;
- сприяння відкритій дискусії про захист дітей від сексуальної
експлуатації та сексуального насильства;
- недопущення стигматизації жертв і надання їм допомоги.
На сайті Міністерства освіти і науки України розміщені актуальні
матеріали, відео та анімації для батьків, учителів та дітей щодо запобігання
сексуальному насильству. Ресурс доступу:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/pozashkilna/bezpeka/1.pdf
https://mon.gov.ua/ua/news/aktualni-materiali-shodo-psihologichnoyipidtrimki-
ta-zahistu-ditej-vid-seksualnogo-nasilstva-v-interneti
Також можна скористатися практичними напрацювання фахівців
Українського фонду «Благополуччя дітей», зокрема:
Методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки дітей»:
частина 2 «Я вмію себе захистити» (для роботи з дітьми підліткового віку).
• Відео «Історія Юльки» та «Історія Матеуша».
• Матеріали кампанії «Уважні батьки».
• інформаційно-методичний посібник «Сексуальне насильство над
дітьми: причини, наслідки, профілактика»;
• відеолекція «Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки».
• методичний посібник «Навчіть дитину захищатися»;
• листівка для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не
торкайся»;
• брошура для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не
торкайся»;
• брошура для батьків та дітей «Я можу себе захистити»;
• відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися».
• методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки
дітей»: частина 1 «Вчимо дитину захищатися»;
• мультфільм «Розкажи дорослому, якому довіряєш»;
• відеокурс О. Нагули для батьків «Навчіть дитину захищатися»
• методичний посібник «Формування навичок безпечної поведінки
дітей»: частина 2 «Я вмію себе захистити» (для роботи з дітьми підліткового
віку);
• відео (щодо проблеми секстингу) «Історія Юльки» та «Історія
Матеуша»;
• відео (щодо проблеми грумінгу) «Уважні батьки»;
• відеокурс для батьків «Навчіть дитину захищатися»;
• брошура для батьків «Уважні батьки»;
• сценарій зустрічі з батьками «Уважні онлайн або як запобігати
спокушанню дітей онлайн»;
• сценарій заняття з підлітками «Уважні онлайн».
Рекомендуємо скористатись матеріалами, які було підготовлено та
адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в
Україні»: відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження
сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з
рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в
цифровому середовищі для дітей та молоді;
відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження
сексуальних домагань у спорті;
серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які
працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:
Захист дітей онлайн; Сексуальний шантаж; Секстинг; Секс-чатинг;
Грумінг; Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»,
доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися
педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними
психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи
щодо запобігання насильства.
Окрім того, просимо довести в зручному форматі до учасників освітнього
процесу інформацію про небезпеку сексуального насильства над дітьми, зокрема
в мережі, та способи йому протистояти. З питань сексуального насильства можна
звертатися до таких служб :
Нацполіція 102
Офіс Генерального прокурора: за телефоном 0 800 507 001
за телефоном 096 755 02 40 (Viber, WhatsApp, Telegram, Signal)
через сайт https://www.warcrimes.gov.ua/
через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot
електронною поштою conflict2022.ua@gmail.com
Урядова гаряча лінія 15 47
На Національних гарячих лініях Громадської правозахисної організації
«Ла Страда-Україна» можна отримати психологічну, правову, інформаційну
допомогу, а також супровід постраждалих від сексуального насильства:
Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 (зі
стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)
Telegram CHL116111
Instagram childhotline_ua
Facebook childhotline.ukraine
Довідково: лист Міністерства освіти і науки України від 22.06.2022
№1/6885-22 «Щодо запобігання та протидію сексуальному насильству,
пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України»
Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-zapobigannya-ta-protidiyiseksualnomu-
nasilstvu-povyazanomu-zi-zbrojnoyu-agresiyeyu-rosijskoyi-federaciyina-
teritoriyi-ukrayini
Додаток 2 до наказу відділу освіти, культури ,молоді та спорту, туризму, зовнішніх звязків та охорони здоровя Ротмістрівської сільської ради
Проведення заходів в рамках правопросвітницької кампанії «Стоп булінг»
Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг", пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім'ї, молоді та дітей, – це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
- Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
- Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
- Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
- Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
- Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
- Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
- Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
- Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
- Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.
Психологи визначають декілька основних причин:- Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
- Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти - нещасна, хвора, росте без батька...Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
- Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Що робити батькам
- У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
- Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
- Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
- Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
- Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
- Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
- Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
- Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
- Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
- Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
- Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
- Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
- Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
- Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Чому важливо вчасно відреагувати
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу:
- втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
- відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
- втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
- втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
- частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
- частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
- часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
- потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.