Астенічний синдром — ознаки, форми і прояви хвороби, медикаментозна терапія, ускладнення
Психологічний розлад, що характеризується порушенням сну, швидкою стомлюваністю і слабкістю називають астенією. Небезпека хвороби полягає в тому, що він є початковою стадією розвитку більш серйозних проблем. Тривожно-астенічний синдром вважається поширеною патологією, що зустрічається в неврологічної, психіатричної, загальносоматичної медичній практиці.
Що таке астенічний синдром
Розлад супроводжує багато захворювань, характеризується прогредієнтним розвитком (наростанням симптомів). Основними проявами астенії є зниження психічної і фізичної працездатності, порушення сну, втома, вегетативні порушення. Патологія розвивається одночасно з соматичними й інфекційними захворюваннями, нервовими, психічними розладами. Часто виникає астенія після пологів, отримання травм, хірургічних операцій.
Важливо розрізняти цей розлад і звичайну втому організму після інтенсивної праці, зміни часових поясів або розумового перенапруження. Астенічний синдром психогенного генезу можна усунути, добре виспавшись. Він розвивається раптово і надовго залишається з людиною, якщо не почати лікування. Патологічного стану схильні люди у віці 20-40 років, які багато працюють фізично, часто відчувають стреси, рідко відпочивають. Лікарі визнають це розлад лихом покоління, яке погіршує якість життя сучасних людей.
Причини
Більшість фахівців схиляються до версії, що астенічні розлади викликають перенапруження та виснаження вищої нервової діяльності. Недуга може розвинутися у здорової людини під впливом певних факторів. Деякі вчені порівнюють цей стан з аварійним гальмом. Астенія не дає людині втратити весь робочий потенціал, своєчасно повідомляючи про великих перевантаженнях. Причини виникнення патології варіюються, залежно від її форми.
Функціональна астенія зустрічається в 55 % всіх випадків захворювання. Процес є оборотним, носить тимчасовий характер. Причини розвитку патології цього типу представлені нижче:
Астенію, викликану органічними змінами в організмі людини, варто розглядати окремо. Вона зустрічається у 45 % всіх пацієнтів. Розвивається патологія на тлі хронічних хвороб, або соматичних розладів. Спровокувати астенію цієї форми може наступне:
Крім того, варто ознайомитися з факторами, що провокують розвиток астенічного розлади. До них відносяться:
Форми
Астенічні розлади поділяють на кілька видів, залежно від причини виникнення. Класифікація представлена нижче:
Симптоми
Головною проблемою даної патології є те, що виявити астено-тривожний синдром складно. Ознаки цього стану характерні для великої кількості різних захворювань нервової системи. Фактично, симптоми астенії є суб’єктивними для кожного конкретного випадку. Запідозрити синдром можна, при виявленні у людини таких ознак:
Розглядати ознаки астенічного неврозу можна в контексті двох видів захворювання: гиперстенической і гипостенической. У першому випадку хворий стикається з підвищеною збудливістю. На тлі цього для нього нестерпними стають різні види подразників: яскраве світло, гучна музика, крики або сміх дітей, шуми. В результаті людина намагається уникати перерахованих факторів, часто мучиться головним болем і вегето-судинними розладами.
Гіпостенічна форма астенічних неврозів відрізняється низькою чутливістю хворого до будь-яких зовнішніх подразників. Для неї характерний пригнічений стан людини, млявість, пасивність, сонливість. Часто хворі з таким типом астенічного розлади стикаються з апатією, невмотивованої сумом, тривожністю, плаксивістю.
У дітей
Астенічним синдромів схильні діти різного віку, в тому числі немовлята. Малюк стає збудливою, постійно вередує, погано їсть. Проявом астенії у немовлят є безпричинна плаксивість, боязнь будь-яких, навіть нерізких звуків. Дитина може втомлюватися від тривалого заколисування на руках і спілкування з дорослими. Заколисати дитину з астенією складно, він довго засинає, вередує, постійно прокидається вночі. Важливо врахувати, що діти з таким синдромом здатні швидше заснути у відсутності батьків. Слід залишити немовля в ліжечку і піти з його кімнати.
Психологічне виснаження дитини може спровокувати оформлення його в дитячий садок. Розлука з мамою для багатьох є сильним стресом. Крім того, астенічний невроз може розвинутися на тлі раннього вступу в школу (з 6 років). Дитина стикається з великою кількістю нових вимог і правил. Йому треба сидіти на уроках спокійно і запам’ятовувати нову інформацію. В результаті розвивається астенія. Симптомами цього синдрому у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку є наступне:
У підлітків теж може розвинутися энцефалоастенический синдром і інші форми цього розладу. Симптоми патології, характерні для дітей старшого шкільного віку:
Всі ці прояви астенічного синдрому у дітей можуть поєднуватися з ознаками супутніх захворювань, які спричинили розлад. Важливо врахувати, що астенія являє собою цілий комплекс симптомів, які з часом прогресують. При виявленні у дитини 3 і більше ознак синдрому, варто звернутися за допомогою до невролога, педіатра або дитячого психіатра. Діагностувати астенічні розлади у дітей складно, адже деякі їх симптоми не відрізняються від особистісних особливостей характеру маленьких пацієнтів.
Діагностика
У кваліфікованих лікарів виявлення астенічного розлади не викликає ніяких труднощів. Патологія має виражену клінічну картину, якщо причиною розвитку синдрому стала отримана травма або перенесена раніше важка хвороба пацієнта. При розвитку астенії на тлі наявного недуги, ознаки можуть ховатися за симптомами основного захворювання. Для точної постановки діагнозу проводиться ретельний опитування пацієнта з уточненням скарг.
Лікар звертає увагу на настрій хворого, цікавиться особливостями його роботи та нічного відпочинку. Це обов’язкова умова, адже не всі пацієнти можуть самостійно описати свої відчуття і проблеми. Багато хворі перебільшують інтелектуальні та інші розлади, тому для виявлення астенії застосовують спеціальні психологічні тести. Не менш важливим є проведення оцінки емоційного фону людини, відстеження його реакцій на зовнішні подразники.
Астенічний розлад має спільні риси з такими захворюваннями, як гіперсомнія, неврози депресивного та іпохондричного типу. У зв’язку з цим, лікарі проводять диференціальну діагностику, щоб виключити названі патології. Важливим етапом постановки діагнозу є виявлення основного недуги, спровокував астенію. Для цього пацієнт направляється до вузьких спеціалістів за показаннями.
В залежності від форми синдрому і причин, що спровокували його поява, лікарі можуть призначати різні види лабораторних і апаратних досліджень. Популярні способи діагностики астенічного синдрому представлені нижче:
Лікування астенічного синдрому
Курс терапії призначається лікарем індивідуально, з урахуванням причин розвитку патології, віку пацієнта, супутніх захворювань. Обов’язковим етапом лікування є психогигиенические процедури. Щодо їх спеціалісти дають такі рекомендації:
Найкраще лікування астенічного синдрому у дорослих і дітей – це повноцінний тривалий відпочинок. Лікарі рекомендують пацієнтам з таким діагнозом міняти обстановку, відправившись в санаторій або на курорт. Важливу роль в терапії астенічного розлади грають близькі хворого. Вони повинні з розумінням поставитися до стану родича, забезпечити йому психологічної комфорт будинку, це має важливе значення в плані терапії.
Будь-які медикаментозні препарати при астенії можна використовувати тільки за призначенням лікаря. Для лікування цього синдрому застосовують такі види ліків:
При серйозних порушеннях сну пацієнта додатково призначаються седативні препарати. Позитивний ефект при лікуванні астенії дають фізіологічні процедури: масаж, ароматерапія, електросон, рефлексотерапія. Успіх лікування залежить від точності постановки діагнозу і виявлення причини розвитку астенічного розлади. Головний наголос роблять на усунення основної патології.
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.